МРТ головного мозку

Які структури показує МРТ головного мозку

МРТ головного мозку дозволяє пошарово візуалізувати основні анатомічні структури центральної нервової системи:

• лобові, тім’яні, скроневі та потиличні частки великих півкуль;
• кору головного мозку, підкіркову білу речовину та глибоку білу речовину;
• базальні ганглії, таламуси, внутрішні капсули;
• мозолисте тіло, провідні шляхи, перивентрикулярні та субкортикальні зони;
• стовбур мозку: середній мозок, міст, довгастий мозок;
• мозочок, його півкулі, черв’як мозочка та мозочкові ніжки;
• бічні, третій і четвертий шлуночки, субарахноїдальні простори, базальні цистерни;
• гіпофізарно-селярну ділянку, гіпоталамус, зорову хіазму;
• зорові нерви, орбіти та ретробульбарні простори при відповідному протоколі;
• мозкові оболонки, венозні синуси, ділянку мостомозочкових кутів;
• внутрішньочерепні артерії та вени при використанні МР-ангіографії або МР-венографії.

Які МР-послідовності використовуються при МРТ головного мозку

Інформативність МРТ головного мозку залежить не лише від якості обладнання, а й від правильно підібраного протоколу сканування. У стандартне та розширене дослідження можуть входити різні МР-послідовності, кожна з яких підкреслює певні властивості тканин.

T1-зважені зображення

T1-послідовність добре демонструє анатомічну будову головного мозку, межі сірої та білої речовини, базальні структури, лікворні простори, жировмісні компоненти та післяконтрастне накопичення препарату. T1 особливо важлива для оцінки атрофії, пухлин, післяопераційних змін, крововиливів на певних стадіях та анатомічної деталізації.

T2-зважені зображення

T2-послідовність чутлива до підвищеного вмісту рідини в тканинах. Вона допомагає виявляти набряк, запальні зміни, кісти, гліоз, демієлінізацію, хронічні ішемічні вогнища, лікворні простори та об’ємні утворення з рідинним компонентом.

FLAIR

FLAIR — це модифікована T2-послідовність із пригніченням сигналу від ліквору. Вона особливо цінна для виявлення перивентрикулярних, субкортикальних і кортикальних патологічних вогнищ, які можуть бути малопомітними на звичайних T2-зображеннях. FLAIR широко використовується при діагностиці розсіяного склерозу, хронічної ішемії, енцефаліту, субарахноїдальних змін, гліозу та посттравматичних уражень.

DWI

DWI — дифузійно-зважена послідовність, яка оцінює рух молекул води в тканинах. Вона є критично важливою для раннього виявлення гострого ішемічного інсульту, коли зміни можуть бути ще непомітними на інших режимах. Також DWI допомагає диференціювати абсцеси, деякі пухлини, епідермоїдні кісти та ділянки високої клітинності.

ADC

ADC-карта використовується разом із DWI для підтвердження справжнього обмеження дифузії. Це допомагає відрізнити гостру ішемію від T2 shine-through ефекту, уточнити характер абсцесу, пухлинної тканини або цитотоксичного набряку.

SWI

SWI — послідовність, чутлива до продуктів крові, кальцифікатів і венозних структур. Вона корисна для виявлення мікрокрововиливів, кавернозних мальформацій, геморагічної трансформації інсульту, наслідків травми, амілоїдної ангіопатії та судинних мальформацій.

T1 з контрастуванням

T1+C виконується після внутрішньовенного введення гадолінієвого контрастного препарату. Послідовність дозволяє оцінити порушення гематоенцефалічного бар’єра, активне запалення, пухлинне накопичення контрасту, метастази, менінгеальне ураження, післяопераційний рубець і рецидив пухлини.

Що дозволяє виявити МРТ головного мозку

• ішемічний інсульт, лакунарні інфаркти, хронічну ішемію мозку;
• внутрішньомозкові, субдуральні, епідуральні та субарахноїдальні крововиливи;
• доброякісні та злоякісні пухлини головного мозку;
• метастатичне ураження центральної нервової системи;
• демієлінізуючі захворювання, зокрема розсіяний склероз;
• енцефаліт, менінгіт, абсцес мозку та інші інфекційно-запальні процеси;
• вроджені аномалії розвитку головного мозку;
• посттравматичні зміни, дифузне аксональне ушкодження, гліоз;
• ознаки нейродегенеративних захворювань і деменції;
• гідроцефалію, внутрішньочерепну гіпертензію, порушення ліквородинаміки;
• судинні мальформації, каверноми, аневризми, венозні тромбози;
• структурні причини епілепсії.

Які захворювання найчастіше виявляє МРТ головного мозку

Інсульт

МРТ особливо інформативна при підозрі на ішемічний інсульт. DWI та ADC допомагають виявити гостру ішемію на ранніх етапах, оцінити локалізацію ураження, його обсяг і можливу причину неврологічного дефіциту.

Пухлини головного мозку

МРТ дозволяє оцінити розміри, локалізацію, структуру, набряк навколо пухлини, вплив на шлуночкову систему та сусідні ділянки мозку. Контрастування допомагає виявити ділянки патологічного накопичення, некрозу, активного росту або рецидиву.

Метастази

Метастатичні ураження можуть бути множинними, дрібними та розташовуватися на межі сірої і білої речовини. МРТ з контрастом значно підвищує чутливість виявлення таких змін.

Розсіяний склероз

МРТ є основним методом візуалізації демієлінізуючих вогнищ. Найчастіше оцінюються перивентрикулярні, юкстакортикальні, інфратенторіальні ділянки, мозолисте тіло та спинний мозок при відповідних показаннях.

Енцефаліт

При енцефаліті МРТ може виявляти запальні зміни у скроневих частках, лімбічній системі, стовбурі мозку, базальних ядрах або інших ділянках залежно від етіології процесу.

Епілепсія

МРТ допомагає шукати структурну причину судом: фокальну кортикальну дисплазію, гіпокампальний склероз, пухлину, каверному, посттравматичний гліоз, наслідки ішемії або вроджені аномалії кори.

Деменція

МРТ використовується для оцінки атрофії головного мозку, судинних змін, гідроцефалії нормального тиску, наслідків інсультів та інших потенційних причин когнітивного зниження.

Аневризми та судинні аномалії

При підозрі на аневризму, стеноз, артеріовенозну мальформацію або порушення кровотоку МРТ може доповнюватися МР-ангіографією судин головного мозку або МР-ангіографією судин шиї.

МРТ головного мозку з контрастуванням

МРТ головного мозку з контрастуванням проводиться тоді, коли потрібно оцінити судинність патологічного процесу, порушення гематоенцефалічного бар’єра, активність запалення або відрізнити післяопераційні зміни від рецидиву захворювання.

Коли потрібен контраст

• підозра на пухлину головного мозку або метастази;
• контроль після операції, променевої терапії або хіміотерапії;
• підозра на активні демієлінізуючі вогнища при розсіяному склерозі;
• діагностика менінгіту, енцефаліту, абсцесу або нейроінфекції;
• оцінка ураження мозкових оболонок;
• уточнення характеру неоднозначних вогнищ на МРТ без контрасту;
• підозра на патологію гіпофіза, кавернозного синуса або основи черепа.

Гадолінієві контрастні препарати

Для МРТ використовуються контрастні препарати на основі гадолінію. Вони не є йодовмісними, тому відрізняються від контрастів, які застосовуються при КТ. Гадолінієвий контраст вводиться внутрішньовенно та допомагає краще візуалізувати патологічні ділянки, які накопичують препарат.

Безпечність контрастування

У більшості пацієнтів гадолінієві контрастні препарати переносяться добре. Перед введенням контрасту важливо повідомити лікаря про алергічні реакції в анамнезі, хронічні захворювання нирок, вагітність, попередні реакції на контрастні речовини та наявність тяжких супутніх захворювань.

Ниркова недостатність

При зниженій функції нирок рішення про контрастування приймається індивідуально. У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю необхідна оцінка рівня креатиніну та розрахунок швидкості клубочкової фільтрації. Це важливо для мінімізації ризиків, пов’язаних із виведенням контрастної речовини.

МРТ головного мозку при розсіяному склерозі

МРТ є ключовим методом діагностики та динамічного спостереження при розсіяному склерозі. Дослідження дозволяє виявляти демієлінізуючі вогнища, оцінювати їх локалізацію, кількість, активність і появу нових уражень у часі.

Демієлінізація

Демієлінізація — це пошкодження мієлінової оболонки нервових волокон. На МРТ такі вогнища найчастіше виявляються в перивентрикулярній, юкстакортикальній, інфратенторіальній зонах, мозолистому тілі та спинному мозку.

FLAIR-вогнища

FLAIR є однією з найважливіших послідовностей для виявлення вогнищ розсіяного склерозу, особливо біля шлуночків мозку та в субкортикальних ділянках. Вогнища зазвичай мають підвищений сигнал на T2/FLAIR.

Активні вогнища

Активні демієлінізуючі вогнища можуть накопичувати контраст на T1+C, що свідчить про порушення гематоенцефалічного бар’єра та поточну запальну активність.

Критерії Макдональда

У діагностиці розсіяного склерозу використовуються критерії Макдональда, які враховують дисемінацію у просторі та часі. МРТ допомагає підтвердити наявність уражень у типових ділянках центральної нервової системи та появу нових або активних вогнищ у динаміці.

МРТ головного мозку при головному болю

Головний біль не завжди потребує МРТ, однак існують клінічні ознаки, при яких нейровізуалізація є важливою для виключення пухлини, інсульту, крововиливу, внутрішньочерепної гіпертензії, запалення або судинної патології.

Red flags при головному болю

• раптовий найсильніший головний біль у житті;
• головний біль із новим неврологічним дефіцитом;
• порушення мовлення, зору, координації, сили або чутливості;
• головний біль із судомами або втратою свідомості;
• поступове наростання частоти або інтенсивності болю;
• головний біль після травми голови;
• початок головного болю після 50 років;
• головний біль на фоні онкологічного захворювання або імунодефіциту;
• головний біль із гарячкою, ригідністю потиличних м’язів або підозрою на інфекцію;
• головний біль, що посилюється при кашлі, чханні, фізичному напруженні або зміні положення тіла.

Які симптоми можуть свідчити про патологію головного мозку

• тривалий або прогресуючий головний біль;
• запаморочення, порушення рівноваги, нестійкість ходи;
• судоми, епілептичні напади, епізоди втрати свідомості;
• порушення мовлення, ковтання, слуху або зору;
• оніміння, слабкість у кінцівках, асиметрія обличчя;
• порушення пам’яті, уваги, мислення, зміни поведінки;
• підозра на інсульт або транзиторну ішемічну атаку;
• гормональні порушення при підозрі на патологію гіпофіза;
• шум у вухах, двоїння в очах, порушення координації;
• неврологічні симптоми після черепно-мозкової травми.

Коли МРТ головного мозку потрібне терміново

У деяких ситуаціях зволікання з нейровізуалізацією може бути небезпечним. Термінове обстеження або невідкладна медична допомога потрібні при таких станах:

• підозра на гострий інсульт;
• раптова слабкість або оніміння однієї половини тіла;
• раптове порушення мовлення, зору або координації;
• судоми, особливо якщо напад виник уперше;
• порушення свідомості, сплутаність, різке погіршення стану;
• сильний раптовий головний біль;
• неврологічні симптоми після травми голови;
• підозра на внутрішньочерепний крововилив, інфекцію або об’ємне утворення.

Порівняння МРТ і КТ головного мозку

Що може не показати МРТ головного мозку

МРТ є дуже інформативним методом, але вона не є «універсальним» дослідженням, яке гарантує виявлення будь-якої патології. Діагностична точність залежить від протоколу сканування, клінічного завдання, розміру патологічного вогнища, рухів пацієнта під час обстеження, необхідності контрастування та якості попередньої клінічної інформації.

• дуже дрібні судинні аневризми можуть потребувати спеціальної МР-ангіографії або КТ-ангіографії;
• мікроскопічні пухлинні клітини можуть бути невидимими на стандартній МРТ;
• деякі ранні запальні або метаболічні зміни можуть не мати специфічної МР-картини;
• функціональні розлади без структурних змін можуть не визначатися на звичайній МРТ;
• епілепсія може мати нормальну МРТ-картину, якщо немає видимого структурного субстрату;
• для оцінки судин, орбіт, гіпофіза або епілепсії можуть знадобитися спеціалізовані протоколи.

Саме тому результати МРТ завжди потрібно інтерпретувати разом із симптомами, неврологічним оглядом, лабораторними даними та попередніми обстеженнями.

Протипоказання до МРТ головного мозку

Абсолютні протипоказання

• наявність небезпечних для МР-середовища кардіостимуляторів або імплантованих дефібриляторів;
• феромагнітні внутрішньочерепні кліпси, імпланти або сторонні тіла;
• металеві уламки в ділянці очей, голови або життєво важливих структур;
• деякі старі нейростимулятори, кохлеарні імпланти або інші електронні пристрої без підтвердженої МР-сумісності.

Відносні протипоказання

• клаустрофобія або виражена тривожність;
• неможливість нерухомо лежати під час дослідження;
• вагітність, особливо перший триместр, якщо дослідження не є клінічно необхідним;
• наявність імплантів, стентів, протезів, пластин або гвинтів без документів про МР-сумісність;
• тяжкий загальний стан пацієнта;
• ниркова недостатність при плануванні контрастування.

Кардіостимулятори та імпланти

Перед МРТ необхідно точно знати модель імплантованого пристрою та його МР-статус. Деякі сучасні кардіостимулятори та імпланти можуть бути умовно сумісними з МРТ, але дослідження проводиться лише за дотримання спеціальних умов безпеки.

Клаустрофобія

Пацієнтам із клаустрофобією варто заздалегідь повідомити про це персонал. У деяких випадках допомагають психологічна підготовка, супровід, коротші протоколи або медикаментозна седація за призначенням лікаря.

Вагітність

МРТ без контрасту може проводитися під час вагітності за медичними показаннями, якщо очікувана користь перевищує потенційні ризики. Гадолінієве контрастування під час вагітності зазвичай не застосовується рутинно та розглядається лише у виняткових клінічних ситуаціях.

Підготовка до МРТ головного мозку

Спеціальна складна підготовка до МРТ головного мозку зазвичай не потрібна. Однак для безпеки та максимальної інформативності дослідження важливо дотримуватися кількох правил.

• зняти металеві предмети: прикраси, годинник, шпильки, слухові апарати, знімні протези, пірсинг;
• повідомити про кардіостимулятор, імпланти, стенти, кліпси, уламки металу або перенесені операції;
• взяти з собою направлення лікаря, якщо воно є;
• надати попередні МРТ, КТ, УЗД, виписки, післяопераційні протоколи та результати аналізів;
• при плануванні контрастування мати актуальний рівень креатиніну або показник функції нирок, якщо це потрібно за протоколом;
• при клаустрофобії або неможливості лежати нерухомо заздалегідь обговорити можливість седації;
• для дітей важливо пояснити хід процедури, необхідність нерухомості та можливість супроводу дорослого відповідно до правил центру.

Як МРТ головного мозку допомагає у лікуванні

МРТ має важливе значення не лише для встановлення діагнозу, але й для планування лікування. Дослідження допомагає неврологам, нейрохірургам, онкологам, радіотерапевтам та іншим спеціалістам оцінити характер патології, її поширеність і динаміку.

• визначення локалізації патологічного процесу перед операцією;
• оцінка меж пухлини та перифокального набряку;
• контроль післяопераційних змін і раннє виявлення рецидиву;
• моніторинг активності розсіяного склерозу;
• оцінка ефективності терапії при пухлинах, запаленні, інсульті;
• уточнення причини епілепсії перед вибором лікувальної тактики;
• визначення ускладнень після травми, інфекції або судинної події.

Пов’язані МРТ-дослідження

Залежно від клінічної ситуації та симптомів МРТ головного мозку може доповнюватися спеціалізованими нейрорадіологічними дослідженнями, які дозволяють детальніше оцінити судинні структури, черепні нерви, гіпофіз, орбіти, метаболічні процеси та функціональний стан головного мозку.

• 
  МР-ангіографія артерій головного мозку
  
  — спеціалізоване МР-дослідження внутрішньочерепних артерій, яке використовується для діагностики аневризм, стенозів, артеріовенозних мальформацій, судинних аномалій та порушень мозкового кровообігу.
• 
  МР-венографія судин головного мозку
  
  — метод оцінки венозної системи головного мозку, який дозволяє виявляти тромбози венозних синусів, порушення венозного відтоку, судинні мальформації та інші патології церебрального венозного кровообігу.
• 
  МР-ангіографія судин шиї
  
  — дослідження сонних та хребтових артерій, яке допомагає оцінити кровопостачання головного мозку, виявити стенози, атеросклеротичні зміни, деформації судин та інші судинні патології.
• 
  МРТ гіпофіза та турецького сідла
  
  — високоточне дослідження гіпофіза та хіазмально-селярної ділянки, яке застосовується при гормональних порушеннях, підозрі на аденому гіпофіза, ендокринних синдромах та патології зорового перехрестя.
• 
  МРТ орбіт та зорових нервів
  
  — метод детальної візуалізації очних яблук, зорових нервів, ретробульбарного простору та навколишніх тканин, який використовується при порушеннях зору, запальних процесах, пухлинах та демієлінізуючих захворюваннях.
• 
  МРТ головного мозку при епілепсії
  
  — спеціалізований протокол МРТ, спрямований на пошук епілептогенних вогнищ, кортикальних дисплазій, склерозу гіпокампа та інших структурних змін, асоційованих із судомним синдромом.
• 
  МР-спектроскопія головного мозку
  
  — додатковий метод МР-діагностики, який дозволяє оцінити біохімічний склад тканин головного мозку та використовується для диференціальної діагностики пухлин, демієлінізуючих, запальних та нейродегенеративних процесів.
• 
  МР-трактографія (DTI)
  
  — сучасна методика візуалізації провідних шляхів білої речовини головного мозку, яка застосовується при пухлинах, нейрохірургічному плануванні та оцінці ураження нервових волокон.
• 
  МРТ мостомозочкового кута
  
  — дослідження анатомічної ділянки між мозочком, мостом та довгастим мозком, що використовується для діагностики неврином слухового нерва, пухлин, судинних конфліктів та патології черепних нервів.
• 
  МРТ придаткових пазух носа
  
  — метод візуалізації гайморових, лобових, клиноподібної пазух та решітчастого лабіринту, який застосовується при синуситах, кістах, поліпах, пухлинах та хронічних запальних процесах.

Часті запитання (FAQ)